За словами Голови Державного агентства лісових ресурсів Андрія Заблоцького повені в Карпатах спричинені природними факторами. Так, за останні три дні в Карпатах випала місячна норма опадів, в Івано-франківській області найбільше.
«Ліс може втримати певну кількість опадів, але не з такими обсягами, які ми спостерігаємо зараз в Карпатах. Давайте в цифрах — в середньому кількість опадів в Івано-Франківській області склала біля 2,8 млрд м3, а ліс максимально міг поглинути біля 200-250 млн м3. Це лише 10% від всіх опадів. Отож, ліс не може приборкати стихію гірських рік. Ліс – не дамба для запобігання паводкам та утримання такої кількості та сили води. Тому заяви, що причиною повеней є рубки - це маніпуляція та популізм», - прокоментував Голова Держлісагентства.
«В останні роки рубок відбувається значно менше. Але ця інформація не вигідна тим, хто систематично розповсюджує фейки про діяльність Держлісагентства. Наприклад, якщо порівняти з минулим роком, то обсяг заготівлі деревини зменшився на 17%. Це пов’язано з поступовим переходом від суцільних до поступових видів рубки. Так, за 5 місяців поточного року в Чернівецькій області кількість рубок скорочена на 41 тис. кубометрів у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. На Закарпатті на 51 тис. кубометрів, а в Івано-Франківській області на 75,7 тис. кубічних метрів», - наголосив Андрій Заблоцький.
Загалом, за останні 5 років, обсяг заготівлі деревини в Карпатському регіоні зменшився на 20% (з 4,2 млн кбм у 2015 р. до 3,3 млн кбм у 2019 р.).
За словами Голови Держлісагентства сьогодні не тільки Україна, а й вся Європа потерпає від масштабних повеней, які спричинили дощі. Сербія, Боснія та Герцеговина, Чехія постраждали через стихію. Це при тому, що в Європі існує набагато менше обмежень заготівлю деревини. У цифрах — в Україні на 44.8% лісів існують обмеження на заготівлю деревини, тоді як у Чехії – 4.9%, Польщі – 8.5%, Латвії – 9.7% Угорщині – 13.6%, Австрії – 15.7%. Але ж в цих країнах ніхто не заявляє, що рубки є причиною повеней.
«Стосовно проблеми незаконних рубок. Так, вона є, але подолати те, що вибудовували рокам неможливо за 5 місяців. Проте, є позитивна динаміка. Якщо у 2016 році обсяг незаконних рубок в Карпатському регіоні складав 12 тис. кбм, то у 2019 році – 3,6 тис. кбм. Але подальший прогрес у цьому питанні напряму залежить від прийняття відповідного закону, який би врегулював питання сертифікації лісопродукції з метою викорінення попиту на незаконно заготовлену деревину. Ми його вже підготували, зараз він на опрацювання в профільному комітеті Верховної Ради», - сказав очільник Держлісагентства.
Детальніше:
Останніми роками обсяг лісовикористання не перевищував розрахункової лісосіки і становить 60— 75% від щорічного середнього приросту. Всі рубки лісу проводяться в обсягах обгрунтованих нормативів.
ВИСНОВОК НАУКОВЦІВ
Ми одразу ж звернулись до академічних інститутів, щоб вони дали незалежну оцінку причин паводків та ролі лісового господарства в цих причинах. Це Інститут екології Карпат, Інститут гірського лісівництва та Львівський національний лісотехнічний університет.
Як пояснили науковці, причинами паводків є:
— Природні глобальні причини — циклічність коливання пониженої та підвищеної водності.
— Природні регіональні причини — густота річкової сітки. Тільки в Івано-Франківській області протікає майже ВІСІМ З ПОЛОВИНОЮ ТИСЯЧ РІЧОК. В цій області з 1955 року зареєстровано близько 70 паводків. Всього в Карпатах протікає до 28 тис. малих річок, із них 18 тис. на північному схилі, 10 тис на південному схилі. Карпатські річки належать до річок з паводковим режимом.
Ще один з основних факторів, на думку експертів та науковців, це знищення заплави річок. Спочатку меліорація та днопоглиблення, потім забудова та розорювання. Якщо місце, куди вода виходила під час паводків протягом тисяч років, знищили — то куди ж їй діватись?
В зв’язку з чим роль лісового господарства — не вирішальний чинником, якийі впливає на рівень паводку.
Основні причини паводків — надмірно висока кількість опадів. Як показують дані гідрометеонагляду та метеостаціонарів в горах кількість опадів в Івано-Франківській області в період паводків перевищує 300 мм.
Лісові насадження при нульовій вологості ґрунту можуть поглинути до 135-140 мм опадів, або як говорять в горах «одна смерека – 1 тонна води».
Враховуючи те, що попередніми дощами вологість ґрунту піднімається до 80-90%, ліс потенційно не може поглинути всю кількість опадів.
В той же час є ряд факторів, які можуть підняти водопоглинаючу роль лісів. Серед них об’єм лісокористування, породний склад лісів. Водорегулююча роль хвойних лісів, особливо смерекових, в два рази менша, ніж букових.
У той же час є низка факторів, які можуть підняти водопоглинаючу роль лісів. Серед них об’єм лісокористування, породний склад лісів.
Проведений аналіз обсягів рубок, показує, що дійсно до 1960 року об’єми рубок в Карпатах в два, а то й в три рази перевищували розрахункову лісосіку, різко зросла площа полонин. Починаючи з 70-х років обширні вирубки залісили. З 1990 року перевищення розрахункової лісосіки не було, а площа створення лісів в середньому на 10% перевищує площу зрубів, і наші підприємства мають достатньо садивного матеріалу, щоб їх заліснити. Збільшення площі лісів є основним пріоритетом Держлісагентства.
Офіційний сайт: http://dklg.kmu.gov.ua
Сторінка в Facebook: https://www.facebook.com/forestUKR
Сторінка Голови Держлісагентства Андрія Заблоцького: https://www.facebook.com/andrew.zablotsky.9
Telegram-канал t.me/uaforest
Коментарів (0)
Коментарі відсутні