ДП „Кам’янець-Подільське лісове господарство”.
ДП „Кам’янець-Подільське лісове господарство” Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства розташоване на півдні Хмельницької області на території Кам’янець-Подільського районe - у Придністров’ї – на лівому березі річки Дністер.
Контора лісгоспу знаходиться в м. Кам”янець-Подільський. Адреса: 32300 м. Кам”янець-Подільський Хмельницької обл. вул. Шевченка 30.
Кам’янець-Подільський лісгосп організований у 1930 році на основі лісів Циківського, Кам’янецького та Ушицького лісництв, які в той час підпорядковувались безпосередньо Обллісвідділу. До 1917 року більша частина лісового фонду була у приватному володінні. На приватні дачі були складені спрощені плани ведення господарства. Всі матеріали про лісовпорядкування, як державних так і приватних лісів були знищені в період 1914-1920 років. За збереженими даними, можна вважати, що лісовпорядкування на даній території має певну історію. Так, деякі урочища вперше були впорядковані в 1873 році та проведені ревізії у 1887р., у 1900 р., у 1918 р.
При першому лісовпорядкуванні у 1926-1929 рр., було організовано 7 лісництв загальною площею 34360 га, в тому числі: Довжоцьке – 5632 га, Китайгородське – 5020 га, Стругське – 5517 га, Мукарівське – 5911 га, Вербецьке – 4095 га, Залесецьке – 3823 га, Вишневчикське – 4362 га.
Після ІІ-ї світової війни (1941-1945рр.), у 1949-1950-х роках у лісах лісгоспу було проведено лісовпорядкування. Так, Вишневчицьке лісництво і частина Стругського лісництва (782 га), і частина Мукарівського лісництва (410 га) були передані до складу Ярмолинецького лісгоспу. Площа лісгоспу була уточнена і визначена - 28571 га. Лісовпорядкування 1949-1950 рр. проводилось по І розряду з використанням на всій площі аерофотознімків польотів 1948 року.
У 1960 році відповідно до Постанови Ради Міністрів УРСР від 30.11.1959 року №1834 і наказом по Головному Управлінню лісового господарства і лісозаготівлі при Раді Міністрів СРСР від 16.05.1960 року №117, Кам’янець-Подільський лісгосп був реорганізований в Комплексне лісове підприємство Кам’янець-Подільський лісгоспзаг, на яке покладено ведення лісогосподарського та лісозаготівельного виробництва.
Відповідно до наказу по Головному Управлінню лісового господарства і лісозаготівлі при СМ УРСР від 04.09.1961 року №257 та наказом по Хмельницькому управлінню лісового господарства і лісозаготівлі від 08.09.1961 року №336, територію лісгоспзагу було розділено на 8 лісництв.
Згідно наказу по Міністерству лісового господарства УРСР від 06.01.1971 року №6 і наказу по Хмельницькому облуправлінню лісового господарства і лісозаготівлі від 22.01.1971 року №16 в лісгоспзагі організовано Дністрянське лісництво для заліснення непридатних земель в колгоспах - по лівому берегу річки Дністер. В лісгоспі в ці роки почали впроваджувати технології на науковій основі. Ввели посаду головного лісничого, на той час це Чернілевський К.В., високоерудований спеціаліст, дендролог, займався створенням різних схем змішування та розміщення лісових культур, введення в лісокультури пород інтродуцентів,горіхів різних видів, впровадження плантаційного вирощування швидкорослих ялини європейської, модрини, тополі. На високому науковому рівні організовулась розсадницька справа, започатковано вирощування декоративних порід (базою для заготівлі насіння та живців був Ботанічний сад). У Дунаєвецькому лісництві у 1964 році закладено дендропарк по плану Ботанічного саду і висаджено 260 видів деревно-чагарникових порід. На сьогодні це пам'ятка садово- паркового мистецтва. На виконання урядової постанови про боротьбу з ерозією грунтів проводилось заліснення непридатних сільгоспугідь, створення полезахиснитх смуг, меліоративних насаджень на ярах та балках( по даних того часу на території лісгоспзагу їх налічувалося 15,4 тисяч га, які належали колективним та державним сільгосп підприємствам) з корінними головними породами. До сьогодні багато з них це дубово-грабові ділянки лісу з високим запасом деревини. Керівники всіх ланок в лісгоспі мали відповідну лісову освіту. До 1932 року в м.Кам'янець-Подільський знаходився лісовий технікум (пізніше перевели у Чугуєво-Бабчанський), тому на посадах лісничих, майстрів, начальників лісоскладів працювали уже досвідчені його випускники (М.А.Оленюк,О.М.Постовий, Н.І.Циганюк , Чапай І.Я. та багато інших).
У лісопромисловій діяльності механізуються лісозаготівельні та нижньоскладські роботи, впроваджується вивезення лісу стовбурами, завдяки оснащення лісгоспу спеціальними тракторами, технікою сприяло раціональному використанню деревини, використовували і переробляли тонкомірну деревину та відходи.
Скорочення 2 лісництв із передачею держлісфонду іншим лісництвам було проведено, на основі дозволу Держлісгоспу СРСР та ЦК профсоюзу робітників лісової, паперової та деревообробної промисловості від 23.10.1975 року №1140/3-14, наказу Мінлісгоспу УРСР від 04.11.1975 року №327, і наказу облуправління лісового господарства і лісозаготівлі від 14.11.1975 року №244, наказом по Кам’янець-Подільському лісгоспзагу від 14.11.1975 року №323.
Відповідно до наказу Міністерства лісового господарства УРСР від 13.01.1977 року №7 “Про організацію Новоушицької лісомеліоративної станції в Хмельницькій області” було передано із складу лісгоспзагу до складу Новоушицької ЛМС 5606 га.
З 1975 року на підприємстві впроваджується технології створення насаджень на ярах та балках шляхом терасування схилів тракторами ДТ-75К та С-100, на базі цих тракторів створюються механізовані бригади оснащенні грунтообробною та лісосадильгною технікою. У цей період проведено значний обсяг робіт по залісненню невгідь берегів р.Дністер та її притгок. Особливо Хочеться відмітити лісничого Подільського лісництва( керував лісництвом 1977-2007рр.) Відмінника лісового господарства Долінського А.В. Під його керівництвом та з його проектами створено майже 2,5 тисяч гектарів лісозахисних насаджень.
Лісгосп розбудовує нові лісосклади, цехи переробки деревини. У цей період набуває виробництво товарів народного вжитку, глибокої переробки деревини в т.ч штучного паркету. Багато побудовано лісових кордонів, контор лісництв, житлового фонду для працівників підприємства. У ці роки всі лісогосподарські заходи проводяться на базі нових технологій та механізмів. Лісгосп стає базою для науковців Вінницької лісодослідної станції, школою передового досвіду по механізації рубок догляду та створення та вирощування лісових культур .
Згідно наказу обласного виробничого об’єднання “Хмельницькліс” від 04.12.1990 року було проведено уточнення кордонів лісництв. А на основі наказу №197 від 20.12.1990 року з метою підвищення ефективності теплично-розсадного господарства зі складу Маківського лісництва, в окрему структурну одиницю, виділено Циківський лісовий розсадник загальною площею 1663 га.
Розчленованість території густою сіткою малих річок, ярами та балками товтрового кряжу, створення Дністровського гідровузла, спонукало лісівників вже більше 30 років ставати на заваді стихії, почати роботи по залісненню берегів водосховища з 1975 року. Значні об”єми по залісненню проводили тоді Дністрянське лісництво,(лісничий Гандзій В.І.), Подільське лісництво, ( лісничий Долінський А.В.), Стругське лісництво, Панівецьке лісництво. Велика протяжність берегової смуги Дністровського водосховища (від Ісаковець до Старої Ушиці),збільшення лісокультурних робіт спонукали вишукувати нові , не знані на Поділлі методи та технології створення та вирощування лісомеліоративних насаджень на товтрових кряжах. Були створені механізованні мобільні бригади , оснащенні тракторами терасерами Т-100, Т-130 , ДТ-75К, лісопосадочними машинами ,необхідним автотранстранспортом та інвентарем. Щорічно проводилось терасування схилів та посадка біля 300 гектарів. Посадки створювались багатоцільового призначення як корінними так і породами інтродуцентами, різноманітними по скдаду та змішуванні порід.. Фундатором та основним технологом-організатором був Заслужений лісівник України Бульба Сергій Єфремович.
За цей період створено близько 3,5 тисяч гектарів нових захисних насаджень та полезахисних смуг і Подільське Придністров”я з його м”ягким кліматом, рукотворним морем стало новою зоною відпочинку українських людей.
Згідно наказу державного лісогосподарського об’єднання “Хмельницькліс” №7 від 10.02.1993 року Кам’янець-Подільському держлісгоспу з Новоушицької лісомеліоративної станції передано Староушицьке лісництво площею 2325 га. Відповідно до указу Президента України від 27.06.1996 року №474/96 Кам’янець-Подільському держлісгоспу необхідно передати у постійне користування Подільському національному природному парку “ Товтри” – 3015 га. Таким чином, згідно рішення 4 сесії Хмельницької обласної Ради від 16.12.1998 року №11 з Кам’янець-Подільського держлісгоспу вилучено землі лісового фонду загальної площі 3014,5 га та передано у постійне користування Подільському національному природному парку “Товтри”.
Останнє лісовпорядкування на території держлісгоспу проведено Львівською державною лісовпорядною експедицією Українського лісовпорядкувального ДЛО “Ліспроект” у 2012 році
Згідно наказу Державного комітету лісового господарства України № 230 від 23.03.2005 року Кам’янець-Подільський держлісгосп перейменований у Державне підприємство „Кам’янець-Подільське лісове господарство”.
За період існування Камянець-Подільський лісгосп очолювали: Пасічник Сергій Тимофійович – 1934-1937р.р., Зінов’єв Яким Гнатович – 1938-1941, 05.12.1944-01.09.1954р.р., Мойко Михайло Федорович – 05.04.1944- 05.12.1944р.р., Постовий Олексій Михайлович – 10.09.1954-05.11.1969р.р.,Черкасов Василь Васильович – 05.11.1969-07.12.1973р.р., Максименко Микола Петрович – 02.01.1974-02.11.1983р.р., Бульба Сергій Єфремович – 21.12.1983-10.01.1992р.р., Заслужені лісівники України.
З 10.01.1992-31.10.2000р.р. Директор лісгоспу - Рудько Микола Миколайович;
З 19.11.2000-01.06.2009р.р. Швець Анатолій Миколайович;
З 04.06.2009 року підприємство очолює директор Пустильний Валерій Леонідович. Сьогодні це одне з небагатьох підприємств , яке займає чільне місце серед лісогосподарських підприємств області. Незважаючи на обмежене лісокористування підприємством виконуються лісогосподарські заходи по формуванню і оздоровленню лісів, задовільняються потреби народного господарства в деревині та продукції лісівництва.
На даний період до ДП „Кам’янець-Подільське лісове господарство” належить 6 лісництв та 2 лісокомплекси. Найбільшими серед лісництв є Подільське (23,8% від загальної площі лісгоспу), Маківське (19,7%), Дунаєвецьке (14,7), Маліївецьке (15,6) лісництва (табл.1). Лісгосп володіє більше 25 тисячами гектарів лісових насаджень у Кам’янець-Подільському (53,4% від загальної площі лісгоспу), Дунаєвецькому (39,4%) та Чемеровецькому (7,2%) районах.
Для організації лісогосподарських та лісовідновлюваних робіт, кожне з лісництв лісгоспу поділено на окремі квартали, які в свою чергу поділяються на таксаційні виділи. Загальна чисельність кварталів становить 434 одиниці, а виділів – 7812. максимальна площа кварталу становить 147 га, а мінімальна – 22 га, середня –53 га, середня площа таксаційного виділу становить – 3,2 га.
Мисливські угіддя ДП „Кам’янець-Подільське лісове господарство” складають 8,3 тис.га, де проводиться повний комплекс робіт, пов’язаних з охороною та відтворенням мисливської фауни. Основними видами мисливських тварин є: олень плямистий, кабан, козуля європейська, заєць-русак, борсук, лисиця, куниця лісова та камяна.
Збільшенням лісистості території, згідно цільової державної програми „Ліси України”, за період з 2010-2015 роки створено біля 250 гектарів нових лісів на землях не придатних для сільськогосподарського використання .
Для забезпечення об’ємів лісорозведення і лісовідтворення лісівники підприємства кожного року заготовляють до 3000 кілограмів високоякісного лісового насіння лісових та декоративних порід. Для цього використовується насіння з покращеними спадковими якостями з постійних лісонасіневих ділянок та кращих насаджень.
В розсадниках лісгоспу площею 52 гектари щорічно вирощується до 350 тисяч штук сіянців та саджанців для ліскультурних робіт та озеленення.
Лісівники підприємства дбають про свою зміну. В лісгоспі організовано та успішно функціонує
3 шкільні лісництва, щорічно для ознайомлення підростаючого покоління з лісовим господарством проводиться весняна Акція “ Майбутнє лісу в твоїх руках”. Лісові ділянки та розсадники підприємства є об”єктами навчальних практик з лісових дисциплін студентів Подільського ДАТУ .
На території ДП „Камянець-Подільське лісове господарство” ліси поширені нерівномірно, окремими масивами (кварталами). Лісистість території становить 14,3% .
За походженням лісові насадження поділяють на природні, які займать меньше третини вкритої лісом площі, та штучні. Створення лісових культур на зрубах і заліснення не придатних для господарства земель веде до зростання лісів штучного походження та зменшення питомої ваги природних лісостанів.
За площею та запасами деревини на території ДП „Камянець-Подільське лісове господарство” переважають листяні породи дерев (дуб звичайний, граб звичайний, клен гостролистий, береза повисла, ясен звичайний). Також здійснюється заміна малопродуктивних грабових лісів хвойними насадженнями, а у лісові культури впроваджуються модрина, бархат амурський, горіх. До складу лісових культур домішуються і цінні місцеві породи дерев такі, як берека, явір, липа. Це сприяє збагаченню видового складу та збільшенню грунтозахисних властивостей лісів, підвищенню їх біологічної стійкості. Основне лісоформуюче значення мають твердолистяні, які займають майже всю лісовкриту площу – 19785,0 га або (86,9 %). Серед порід цієї групи найбільше поширення мають дуб високостовбурний – 14401,0 га та дуб низькостовбурний – 319,0 га, разом – 14720 га (64,7 % від лісовкритої території) та граб звичайний – 4224,0 га (18,6 %), інші породи дерев твердолистяних поширені на незначних площах: ясен звичайний - на площі 457,0 га, акація - на площі 312 га, але ці породи є поширеними і в лісостанах як супутні породи, що покращують ріст дуба.
У Кам’янець-Подільському лісгоспі до першої групи лісів віднесено 17685га лісових насаджень, що становить 69,5% від загальної площі лісового господарства.
Ліси ІІ групи – займають площу 7749,0 га (30,5%, від загальної площі лісгоспу) і відносяться до категорії експлуатаційних лісів.
Існуючий поділ площі на групи лісів і категорії захисності відповідає господарському значенню, природним і економічним умовам району розташування лісгоспу.
Для збереження унікальних ландшафтів,рослинного та тваринного світу в 80-ті роки минулого століття було створено ландшафтні, ботанічні, лісові заказники державного та місцевого значення, пам”ятки природи та садово-паркового мистецтва. Ділянки природозаповідного фонду на даний час становлять 16,7 тисяч гектарів.
15,4 гектарів лісів знаходяться в зоні обмеженного лісокористування в межах діяльності національного природного парку “Подільські товтри”.
Дунаєвецьке лісництво
Займає площу 4178 гектарів. Контора лісництва знаходиться в c. м. т. Дунаївці.
По території лісництва проходять автомобільні та залізничні шляхи міжднародного, державного та міжобласного сполучення. Тому естетичний стан лісів, охорона, створення рекреаційних зон мають особливе значення.
Лісові насадження представленні дубово-грабовими,дубово-ясеневими, деревостанами з домішками берези повислої, липи серцелистої, клена явора та інших. Майже 70% лісовкритої площі лісництва це штучно створенні лісові насадження з головною породою дуб звичайний. Природнього походження- ясена звичайного, берези повислої, граба звичайного.
На розсіченній території ярами та балками створено штучні лісові насадження з корінних порід так і сосни звичайної, які створюють неповторну окрасу ландшафтів, ставлять заслін ерозійним процесам.
Багатий тваринний світ( грак, дрозд, жайворонок, рябчик, сойка, зозуля, крук, сіра куріпка, перепілка, голуб), поширенні мисливські тварини олень плямистий, козуля, кабан ,заєць-русак, білка, лисиця, борсук, лисиця, тхір чорний. Зростають в лісах лісництва різні види червонокнижних рослин : конвалія лісова, цибуля ведмежа, підсніжник звичайний,первоцвіт весняний, купина лікарська).
Окрасою та візитною карткою лісництва є пам”ятка садово-парково мистецтва створений в 60 роках минулого століття лісничим Тимофієм Шелестюком дендрарій на площі 3,0 га. На території дендрарію налічується більш ніж 300 видів деревних, квітково-чагарникових культур, альтанки, малі архітектурні споруди, висаджено безліч рослинних композицій. На базі дендрарію створено еколого-пізнанавальну стежку, клас для заннять шкільного лісництва Миньковецької ЗОШ 1-111 ст. та вихованців Дунаєвецької рапйонної станції юних натуралістів.
Юні натуралісти та члени шкільного лісництва є частими учасниками та переможцями міжобласних та Всеукраїнських конкурсів по лісівництву та екології.
Лісництво на протязі 30 років займається вирощуванням декоративних порід для озеленення, продукція розсадника відома по всій України, сюди приїзжають переймати досвід. Опікується розсадником інженер садово-паркового господарства відмінник лісового господарства України , Войнаровська Любов Володимирівна.
Для збереження лісових масивів,що являють собою наукову, пізнавальну, культурну, естетичну і народногосподарську цінність на території лісництва створено природо-заповідний фонд
заказник загально-державного значення “Зарудка зелена”, цінний лісовий масив з насадженнями реліктового дерева — береки- 244 га ;
- заказник місцевого значення “Рахновецький ліс”, ділянки лісу з цінним флористичним складом(берека,бук) — 659 га;
- лісовий заказник місцевого значення “Трибухівський ліс”,ділянки лісу важливого грунтозахисного значення-129 га;
- лісовий заказник місцевого значення “Чорний ліс”, мальовниче урочище з цінними рослинами-193 га.
На проязі п”яти років очолює лісництво Сікірко Володимир Антонович , розпочав свою трудову лісівничу діяльність після закінчення Національного лісотехнічного університету України в Летичівському лісгоспі інженером лісового господарства. В шкільні роки був членом шкільного гуртка “Юні лісівники”.
Малієвецьке лісництво.
Одне з лісництв підприємства, де лісовий фонд представлений великими лісовими масивами. Займає площу 3964 га, лісистість території розташування складає 16,2%. Насадження являють собою високопродуктивні дубові деревостани за участю лісоутворючих супутніх порід-липи серцелистою, граба, клена явора. В широкому асортименті представленні штучно створенні шпилькові ліси за участі модрини європейської, ялини звичайної та сосни звичайної.
Протягом багатьох років на території лісництва успішно проводилось відтворення оленя плямистого у напіввільному утриманні, особини якого завезені із заповідника “Асканія Нова”.
Кожен куточок лісництва пронизаний історією лісівництва , що сягає далеко в 17-18 століття, особливістю є висадженна із шпилькових рослин назва садиби “ Поместье графа Орловського”. Цим же графом споруджений в 1788 р. палац у стилі раннього класицизму побудований за проектом арх. Д. Мерліні, оточує парк у стилі англійського романтизму , спланований знаменитим паркобудівником Д. Міклером і садівником Д. Клігером. У парку , розташованому на схилах мальовничої балки , виростають 84 види дерев : сосна Веймутова , бук , 300 -річний ясен та інші. У парку збереглася водонапірна башта , місток , джерело , два ставки . Особлива історична цінність - 18 -метрова скеля вапняку з двоярусним гротом і штучним водоспадом.
На протязі багатьох років лісництво очолювали Ніжанківський, Ткач І.В., Відмінник лісового господарства України, які з особливою турботою відносились до збереження та примноження лісів лісництв, збільшення їх продуктивності та породноно складу. Лісництво з 2009 року очолює лісничий Врублівський Володимир Адамович, що розпочав свою трудову діяльність з робочого лісового господарства, потім лісника Дунаєвецького лісництва, згодом очолив одну з найбільших і кращих майстерських дільниць лісгоспу, з 2007 року -лісничий цього ж лісництва.
Маківське лісництво
Територія лісництва розкинулася у Кам'янець-Подільському ррайоні і складає 4920 га, на невеликі лісові масиви рочленовує товтрова гряда з виходом вамнякових скельних порід. Майже 400 гектарів ліової площі передано в довгострокове користування з послідуючою рекультивацією під промислові кар”єри.
Ліси представляють дуб звичайний, граб звичайний, сосна звичайна, ялина європейська з домішками липи серцелистої, граба, клена явора. Зустрічаються також берека лікарська, дуб пухнастий та скельний, ялівець звичайний, клокичка периста. По території лісництва проходить крайня межа ареала бука лісового.
До лісництва належить базовий Циківський лісорозсадник лісгоспу площею 16,0 га, де вирощуються сіянці та саджанці лісових порід, укоріненні живці та крупномірні саджанці декоративних порід. На площі 0,90 га закладено дендрарій із 40 видів ялівців,туй, кипарисовиків, ялин та сосен для заготівлі живців та насіння.
На території лісництва з рослинним комплексом товтрового кряжу виділено заповідні території та урочища:
- ландшафтний заказник загальнодержавного значення “ Кармалюкова гора” площею 765 га, зростають рідкісні види рослин занесенні до Червоної книги України: підсніжник, герань темна, скополія карніолійська,конвалія лісова.
На горі знайдено залишки давнього поселення часів Трипільської культури.
- ботанічний заказник місцевого значення “Залісецький”, зростають трави занесенні до “Червоної книги” України, шафран Гейфеля, любка дволиста, лілія лісова-70 га .
- Ландшафтний заказник загальнодержавного значення "Цикiвський". Товтровий кряж покритий, грабово-дубовим лісом - унікальний природний комплекс біля с. Цикова, в якому зустрічаються рідкісні рослини: лунарiя оживаюча, ясенець білий, шафран Гейфеля, квітучі екземпляри плюща звичайного у віці 100 років i др. рослини, занесені до Червоної Книги України. Заповіданий РМ УРСР №646 від 09.12.81р. Загальна площа ландшафтного заказника загальнодержавного значення "Цикiвський" становить 290га.
- Охороняється як національне надбання, є складовою частиною системи природних територій та об'єктів, що перебувають під особливою охороною.
В лісництві проводиться велика робота по збереженню та примноженню мисливської фауни. В лісовому урочищі “Залісецька дача” проводяться змагання з мисливського собаківництва на обласному та державному рівні.
На протязі п'ятнадцяти років лісництвом керував Відмінник лісового господарства , лісничий 1 класу Боднар Олександр Степанович. Він пройшов всі щаблі від лісника до лісничого. В лісгоспі працює 36 років, з 1977 року: 7 років був лісником, 17 років майстрорм лісу Дунаєвецького лісництва, а з 2001 року по 2015 рік лісничий Маківського лісництва.
Яку посаду б не обіймав він завжди проявляє найкращі якості господаря, трудівника, спеціаліста. Жоден технологічний процес в лісництві не проводиться без його беспосередньої участі, особливо в лісовирощуванні. Він завжди виступає генератором ідей, раціоналізатором , працює над вдосконаленням механізованих процесів посіву та посадки лісу та догляду за ними.
Подільське лісництво.
Лісництво утворено в 2009 році шляхом реорганізації Староушицького та Подільського лісництв і займає площу 4913 га на території Камянець-Подільського району.
Лісові масиви розташованні вздовж берегів річки Дністер та її приток р. Ушиці, р. Студенниці, р. Тернавка. Значна частина лісів - це штучно створенні меліоративні насадження сосни звичайної та кримської, акації білої, дуба скельного з метою протидії ерозійних процесів яруго-балочної системи. Ліси лісництва виконують переважно захисну, природо-охорону та рекреаційну функцію.
Основним завданням лісівників лісництва було створення лісозахисних нас аджень та полезахисних смуг. Всі роботи виконувались на високому агротехнічному рівні, відповідно розроблених схем контурного землеробства, із застосуванням практичного досвіду та наукових розробок. Сьогодні це насадження багатоцільового призначення. На території лісництва функціонує розсадник, де вирощують лісові породи для створення лісових культур так і саджанці декоративних порід для озеленення.
Надзвичайно багатий рослинний та тваринний світ, унікальний природний рельєф, наявність урочищ з віковими деревами спонукали значну територію лісництва відвести в при родно заповідний фонд.
- Ландшафтний заказник загальнодержавного значення "Совий Яр" входить до складу природно-заповiдного фонду України. Загальна площа становить 827га. Лісовий масив, вкритий дубово-грабовим лісом, в якому зростають рідкісні рослини: венерині черевички, підсніжник, лілія звичайна та iн.
- Ботанічний заказник місцевого значення "Наддністрянський". Лісовий масив вкритий грабово-дубовими деревами, та різноманітними трав'яним покривом - рослинами з Червоної Книги України: цибуля подільська, сон великий, сон чорніючий. Головним завданням ботанічного заказника місцевого значення "Наддністрянський" є збереження та охорона унікальних видів рослин.
- Ландшафтний заказник місцевого значення "Староушицький". Лісовий масив, вздовж правого схилу річки Ушицi i лівого берега р. Днiстер. Переважаюча порода - сосна. В масиві прозростають трав'яні рідкісні рослини коручка морозниковидна, ковила волосиста, гніздівка звичайна. Загальна площа ландшафтного заказника місцевого значення "Староушицький" становить 2715.0 га.
Особливо великий внесок у збереження та примноження лісового фонду лісництва, збільшення лісистості території, розвитку побічного користування лісом вніс Відмінник лісового господарства України, лісничий 1 класу Долінський Антон Васильович, який очолював лісництво на протязі 30 років.
Лісівники лісництва готують достойну зміну. Тісно співпрацюють з Староушицьким колегіумом екологічного напрямку. Учні приймають активну участь в охороні та захисті довкілля : доглядають за мурашниками, розчищують джерела, охороняють первоцвіти та рослини- ендеміти, допомогають лісівникам в проведенні робіт в лісорозсадниках та на посадці лісу.
Після об”єднання Подільського та Староушицького лісництв з 2009 року лісництво очолював Мельник Микола Іванович, який на протязі 18 років керував Староушицьким лісництвом, Відмінник лісового господарства, лісничий 1 класу. Під його керівництвом шляхом терасування схилів вирощено близько 2,5 тисяч гектарів насаджень на яругобалочній системі Подільського Придністров”я. На даний момент лісничий Врублівський Володимир Адамович.
Панівецьке лісництво.
Площа лісництва 3197 га, складається із дев'яти невеликих лісових масивів розкиданих в південно-західній частини Кам”янець-Подільського району. Ліси лісництва це дубово-грабові,грабово-дубові корінні та похідні деревостани та штучного походження. Майже 80 % території лісництва віднесено до природно заповідного фонду, тому в віковій структурі насаджень переважають пристигаючі та стиглі насадження. , господарська діяльність в них обмежена.
Основне завдання лісівників лісництва охорона, захист та збереження лісових масивів. Надзвичайно унікальний рельєф. Крутi береги рiчок покритi в основному степовою рослиннiстю, долини дуже звивисті i мають канйоноподiбний характер. Їх схили пiднiмаються над рiвнем рiчки на 100 м i переходят у хвилясту рiвнину, пересiчену глибокими балками, на днi яких течуть струмочки. Основу схилiв складають третиннi вапняки, якi в окремих мiсцях виходять на поверхню, утворюючи обриви.
Грунти свiтло-сiрi опiдзоленi, а на схилах де зростає степова рослиннiсть - дерново-карбонатнi. Завдяки м'ягкостi клiмату тут дуже рано оживає природа. Вiд ранньої весни до пiзньої осенi не перестає милувати своєю зеленню та бусiно-цвiтом. Пануючим типом рослинностi характерним для захiдного Подiлля формацiями грабово- дубовими , дубовими та бука звичайного . Середнiй вiк - 90 рокiв, а найстарших - 110-120 рокiв. На крутих (до 40 градусiв) пiвденних схилах зустрічаються куртини дуба скельного , якi знаходяться на пiвнiчно-схiднiй межi свого поширення. До нього домiнується дуб звичайний, граб звичайний, липа серцелиста,черешня; чагарники: дерен справжнiй , незначнi домiшки калини цiлолистої, гордовини, жимолостi пухнастої , бруслини бородавчастої ,барбарису звичайного , лiщини звичайної. Проте найбiльшу площу складають лiси асоцiацiї грабово-дубовi .
Багатющий видовий склад первоцвітів та травостоїв:
Пролiски звичайної ,печiночниця звичайна ,ряст порожний , рiвноплiдник рутвицелистий , анемона дiбровна, анемона лiсова конвалiя травнева, зiрочник ланцетовидний, осока пальчаста , круцiата гола , молочай мигдалевидний , чина весняна , веронiка дiбровна , медунка темна , фiалка дивна , грястиця збiрна, тонконiг дiбровний , пiдмаренник посереднiй , борщiвник сибiрський , гравiлат мiський, копитняк звичайний. На вiдкритих виходах вапнякiв ростуть дуже рiдкiснi для України види, зокрема виключно рiдкiсний третинний релiкт - шиверекiя подiльська - одне з двох мiсць зростання в областi, цибуля подiльська, астрагал монпелiйський, головачка трансiльванська, що вiднесенi на сторiнки Червоної книги України.
Тут росте i єдина вiчнозелена подiльська лiана, середземноморський вид - плющ звичайний). На захiдних урвистих схилах долини р.Смотрича зростають угрупування рiдкiсних ценозiв центрально європейського гiрського ареалу сеслерiї Хейфлерова, ясенець бiлий , скополiя карнiолiйська, арум Бессера, коручка морозниковидна , зозулинi сльози яйцевиднi любка дволиста , гнiздiвка звичайна. Багате рiзнотрав'я заказника послугувало оселею i для багатьох тварин та птахiв. Їжак, заєць, лисиця, лiщинова соня - рiдкiсний вид з Червоної книги України. Каньйоннi, степовi дiлянки,чагарники є притулком для багатьох плазунiв - ящiрок, мiдянок, вужiв. Зустрiчаються й гадюки. Щiлини каньйонiв - основне мiсце гнiздування яструба малого,сови вухатої, сича волохатого. Природозаповідний фонд лісництва складають:
- Ландшафтний заказник загальнодержавного значення "Княжпiльський". Ділянка товтрового кряжу, вкрита типовими для регіону подільськими дубравами з багатьма виходами на поверхню вапнякових порід. Особливу цінність становлять численні екземпляри вікових дубів, буків i сосен, цінного реліктового виду береки, також різноманітний видовий склад трав'яного покрову - орхiднi види, пiдснiжник звичайний, лілія лісова, та інші види занесені до "Червоної книги". Заповіданий постановою Ради Міністрів УРСР №194від26.10.1990.Загальна площа становить 821.0 га
- Ботанічний заказник загальнодержавного значення "Панiвецька дача". Лісовий масив вкритий грабово-дубовим лісом. Цінний різноманітністю видів трав'яного покрову, в якому представлені: ковила весняна, скополя карнеолiйська, герань темна, шиверекія подільська, змiївка пізня, занесені до Червоної Книги України. Заповіданий постановою Ради Міністрів УРСР №500 від 28.10.1974р.Загальна площа 923.0 га.
- Ботанічний заказник місцевого значення "Три горби". Залiснена ділянка природного походження, на якій зростають грабово-дубовi дерева, а також різноманітність трав'яного покрову, серед яких цінність складають орхідні - коручка морозниковидна, любка дволиста та ін. Загальна площа становить 283.0 га.
- Ботанiчний заказник мiсцевого значення "Лазарево". Залiснена дiлянка природного походження, на якiй зростають грабово-дубовi дерева, а також рiзноманiтнi рослини трав'яного походження, з Червоної Книги України: пiдснiжник звичайний, гнiздiвка звичайна, булатка великоквiткова. Загальна площа становить 160.0 га.
- Ботанічний заказник місцевого значення "На Валу". Залiснена ділянка природного походження, на якій зростають грабово-дубовi дерева, а також різноманітні трав'янисті рослини рідкісного походження, які занесено до Червоної Книги України - це любка дволиста, коручка морозниковидна, гніздівка звичайна. Загальна площа становить 215.0 га.
Виконуючи різні державні програми та урядові постанови лісівниками лісництва проведено значний обсяг робіт з полезахисного та захисного лісорозведення. Біля 1,5 тисяч гектарів створених таких лісових культур вздовж по берегах р.Дністер передано в 1996 році в національний природний парк “ Подільські товтри”.
Лісничий Носа Олег Михайлович очоює лісництво з 2011року, в лісовій галузі працює 16 років після закінчення Українського державного лісотехнічного університету. Працював помічником лісничого , головним спеціалістом відділу лісового господарства Хмельницького ОУЛМГ, головним лісничим лісгоспу.
Кадиєвецьке лісництво.
Одне з найстаріших лісництв лісгоспу. Площа лісництва 4171 га знаходиться на території Кам'янець-Подільського району.
Лісові масиви компактні та зозередженні в основному на території Кадиєвецької та Оринської лісових дач.
Ліси представляють собою високо продуктивні дубово-грабові, грабово-дубові, дубово-ясеневі деревостани з домішкамии кленів, липи серцелистої. Історія ведення лісового господарства сягає далеко кінця 19-20 століть. Майже всі насадження в лісництві штучного походження. Сьогоднішній стан лісів засвідчує ,що лісівництво велось на високому рівні. Крім корінних подільських порід в лісових масивах зустрічаються такі породи як модрина європейська, горіхи - чорний,Зібольда, манжурський, сірий та волоський, ялина європейська, бук лісовий.
Більша частина лісів лісництва експлуатаційні ліси, які підлягають освоєнню з метою стійкого, максимально ефективного отримання високоякісної деревини і інших лісових ресурсів, продуктів їх переробки із забезпеченням збереження корисних функцій лісів.
В лісництві закладена постійна лісова база для заготівлі насіння з покращеними якостями дуба звичайного, модрини європейської.,фукціонує лісовий розсадник ,закладено плантації аронії чорноплідної, горіха грецького, новорічних ялин.
В лісах водиться багато мисливських та лісових звірів кабан, заєць, лисиця, козуля, тхір чорний, куниця та інш.
Поширенні червонокнижні рослини -підсніжник,конвалія лісова, шафран Гейфеля, та інші. В підліску багато плодовоягідних культур-груша лісова, яблуня, калина, кизил, ліщина, які є доброю кормовою базою для птахів. Найпоширеніші дятел великий,ворона сіра,грак,дрозд,кропив”янка,сойка.
Для збереження рідкісних , реліктових та ендемічних рослин частину лісів віднесено до природно заповідного фонду:
- ботанічний заказник місцевого значення "Довжоцький". Лісовий масив природного походження на якій зростають: грабово-дубовi дерева, а також різноманітність трав'яного покрову. Цінність складають орхiднi види. Загальна площа становить 655.0 га .
З 1972 року в лісництві разом з педагогами Кадиєвецької ЗОШ працюють над вихованням майбутніх фахівців лісового господарства.. На протязі більше 40 років юні лісівники посадили і доглянули до 500 га лісових культур, заготовили близько 50 тонн лісового насіння , виготовили та розвішали біля 1600 штук шпаківень та штучних гнізд, проведено різноманітні заходи по збереженню первоцвітів , мурах та птахів.
Більшість працюючих лісництва , були членами шкільного лісництва. Юні лісівники приймають участь в лісівничих громадських заходах, Всеукраїнській Акції “Майбутнє лісу в твоїх руках”, пишуть наукові та дослідницькі роботи по лісівництву, неодноразово займають призові місця. Ще у 1977 року член шкільного лісництва Цембрик Сергій прийняв участь у роботі Всесоюзної Виставки досягнень народного господарства, де представляв роботу “Вплив підживлень на ростки ялини” удостоївся диплома та нагороджений цінним подарунком.
Очолює лісництво з 2013 року Кліщинський Олег Володимирович, професійну діяльність розпочав майстром лісу, після закінчення УСГА помічником лісничого Маківського лісництва. головним лісничим Новоушицького агролісу.